Будьмо відвертими, чи не думав хтось із вас часом: «А для чого потрібна ця література? Чи справді її необхідно не лише читати, а й вивчати?» Зрозуміло, з якою метою введені до шкільної програми математика, ботаніка, географія, історія — у них викладені закони розвитку природи й людини. То як же обійтися без цих наук?! А що дає нам література?

На ці запитання відповідають по-різному. Дехто вважає, що читають художні твори лише тому, що це цікаво. Справді, є чимало книжок, від яких неможливо відірватися. Багато захоплюючих творів прочитаєте ви і в шостому класі. Один із них — «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона. У ньому чимало таємниць, несподіванок, пригод. Читача хвилює доля Джіма Хокінса і його друзів під час небезпечної подорожі. Тому знайдеться багато школярів, яких зацікавить ця надзвичайна історія.

Однак більшість людей читає художню літературу не лише тому, що це захоплює. Література ще й збагачує найрізноманітнішими знаннями, вона є своєрідним джерелом інформації про людину, її внутрішній світ, про історію, природу, Всесвіт.

У літературі, окрім вигаданих подій і персонажів, відображено також реальний світ. Художня книга дає нам широкі уявлення про життя людей різних націй і народностей, про їхні звичаї, традиції, вірування.

Однак, якби твори Олександра Пушкіна, Данієля Дефо, Чарлза Діккенса та інших письменників цікавили нас лише з цього погляду, то їх легко можна було б замінити іншими, які також розповідають про певні країни чи народи. Але ми знаємо, що твори художньої літератури — самобутні, неповторні. У чому ж полягає їх самобутність? А в тому, що автори зуміли побачити і зафіксувати в них не лише правду про певний час (події, факти, настрої, людей), але й якусь іншу, вічну правду.

У чому ж вона полягає — ця вічна правда? А в тому, що видатні письменники, знавці людських душ, показали нам людину в радості, щасті, любові, у горі, стражданнях і муках. Митці показали, якою вона є і якою може бути. Іноді здається, що ми і без письменника добре все знаємо. Але це не так, люди надзвичайно складні й непередбачувані. Тому на шляху пізнання великою помічницею для кожного з нас стане художня література. Вона покаже нам розмаїтість людських стосунків і характерів. Читаючи, ми навчаємося любити одних героїв, засуджувати інших — учимося розпізнавати

Нам ніколи не доведеться повторити життєвий шлях літературних героїв. Але вони допомагають осягнути духовні й моральні цінності людей. Ми вчимося краще розуміти не тільки близьких, друзів, але й самих себе. Саме ця обставина спонукає нас читати і вивчати художню літературу.

Побачити істинне в людині і відкрити його читачеві — це може зробити не кожний, хто взявся за перо, а лише справжній митець, наділений особливим хистом,— силою слова проникати в людські серця